Людське життя…
Неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин. Пошук
сенсу життя – проблема складна. Нерідко вона пов’язана з певними невдачами,
розчаруваннями в собі і в людях. Тривожно б’ється серце, коли читаю
песимістичні учнівські твори, у яких страх перед майбутнім, бо життя повне
притиріч і складнощів, а чи вдасться гідно вирішувати проблеми і питання – не
відомо.
Переконана :
учитель повинен докласти всіх зусиль, щоб допомогти школярам знайти себе у
житті.
Випускник
сучасної школи зацікавлений в одержанні знань, які потрібні йому для успішної
інтеграції в соціум і адаптації в ньому. Але, на жаль, далеко не кожен учень
докладає максимум зусиль, щоб одержати ці знання. Причини різні:
перевантаження інформацією і швидка втома, лінощі і безконтрольність батьків,
невпевненність у власних силах і розчарування, зневіра у тому, що вдасться,
навіть закінчивши вуз, влаштуватися на роботу.
Тому перед
учителем постає питання: як, у який спосіб залучити особистість до активного
освітнього процесу, тим самим зацікавити так, щоб виникло бажання вчитися і
реалізувати свої знання, проявити себе як особистість. Допомогти в цьому, на
мою думку, може метод проектів – модель організації навчального процесу, орієнтована
на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі
створення певного «продукту» під контролем учителя. Саме цим обумовлюється
актуальність представленого досвіду.
Ідея досвіду:
реалізація проектної методики на уроках української мови та літератури
забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє формуванню її
організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей, розвиває
дослідницькі, пошукові, аналітичні вміння та навички учнів.
Наукова основа: ідея проектного навчання, концептуально обґрунтована Дж.Дьюї, Е.Колінзом,
В.Кільпатриком.
На сучасному
етапі загальнотеоретичний аспект проектного навчання і виховання досліджуюють
О.Пєхота, В.Гузєєв, А.Осмоловський, Л.Василенко, І.Бухтиярова, І.Жуковський,
І.Єрмаков, С.Сисоєва, Г.Сизоненко та ін.; проектні технології і методики розробляють
Г.Соколова, Н.Хорушко, М.Зятьков, О.Когут та ін..
Погоджуюсь з
думкою сучасних лінгводидактів, що проектна діяльність як одна з форм
навчальної діяльності здатна зробити навчальний процес для учнів особистісно
значущим, коли кожний може сповна розкрити свій творчий потенціал, виявити
дослідницькі здібності, фантазію, креативність, активність, самостійність.
Проект являє
собою самостійно сплановану й реалізовану школярами роботу, в якій мовленнєве
спілкування органічно вплітається в інтелектуально – емоційний контекст іншої діяльності. Новизна підходу в
тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування,
починаючи з першого заняття. Інтерес ставлення особистості до предмета як до
чогось для неї цінного, привабливого забезпечує високу мотивацію навчальної
діяльності учнів у процесі навчального проектування.
Вважаю, що
метод проектів доцільним та ефективним є не тільки на уроках української
літератури, а й мови, особливо у старших класах. Прикладом можуть слугувати
підготовлені учнями 10 класу інформаційні проекти «Види письма в період
Київської Русі: устав, напівустав, скоропис», «Поява писемності у східних
словян, створення алфавіту», спрямованих на збір інформації з теми та
ознайомлення однокласників з цією інформацією. Старшокласники керувалися
структурою інформаційного проекту: визначили мету, актуальність, методи
отримання інформації, бази даних, результат.
Цікавим є
ігровий проект, практичним втіленням результату якого стала реклама «Граматики»
Мелетія Смотрицького та «Граматики словенської» Івана Ужевича.
Збирати
необхідну інформацію, аргументовані докази, формулювати висновки вимагала
підготовка дослідницького проекту «Мовлення – характерна риса особистості,
характерна ознака сім’ї». Учні досліджували, чи задоволені однокласники своїм
мовленням, чи повинні батьки звертати увагу на мовлення власних дітей, і чи
вони це роблять?
З великим
задоволенням учні 10 класу під час вивчення теми «Українська орфоепія як учення
про систему загальноприйнятих правил української літературної вимови»
досліджували, чи дотримуються ведучі та учасники україномовних –теле та
радіопередач орфоепічних норм української мови. Для цього потрібно було
переглянути (прослухати) передачі, проаналізувати, узагальнити матеріал, зробити
висновки.
Поштовхом до
створення творчого проекту «І тихо я до осені іду…» стала поезія Лідії Руденко
«Цілує осінь літо у чоло…», видрукувана
у журналі «Дивослово». Учні повинні були, хоч частково, але пізнати
себе, щоб з’ясувати, що відчувають, коли під ноги падає осіннє листя. Оскільки
творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності
учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, інтересам
учасників проекту, які заздалегідь домовляються про заплановані результати й
форму їх представлення. У даному випадку власні роздуми у формі міні – твору,
твору – есе, поезії були написані на паперовому осінньому листі і розміщені на
ватмані.
Названі проекти
за кількістю учасників – групові, які учні виконували упродовж визначеного
відрізка часу. Над індивідуальними працювали учні 7-х класів, коли вивчали тему
«Дієслово». Кожен склав кросворд і розмістив запитання на малюнку, який
вказував на дію.
Мета таких
проектів сприяти учневі в здобутті комунікативних навичок, досвіду, здатності
працювати в різноманітних групах та виконувати різні ролі (лідера, виконавця,
посередника).
Вчитель
консультує, дає рекомендації, але не придушує ініціативу дітей.
Відомо, що урок
літератури – не стільки навчальний предмет, скільки вид мистецтва, який вимагає
не лише напруженої роботи розуму, але й постійної творчої роботи серця,
натхнення й невтомного пошуку відповідей на вічні питання про сенс людського
життя. Урок літератури – це спільний пошук педагога та його вихованців цього сенсу,
тому він не терпить байдужості й рутинності. Тож намагаюся підтримувати вогонь
у дитячих душах і успішно використовую й на уроках літератури метод проектів,
який базується на принципах проблемного навчання. Розв’язання учнем або групою
учнів певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання
різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь
із різних галузей науки, техніки, творчості.
Традиційними є
проекти до уроку вивчення біографії того чи іншого письменника, коли
визначаються дослідницькі групи за інтересами й бажаннями учнів.
Відокремлюються групи «істориків», «літературознавців», «психологів» та ін.
Кожна група отримує відповідні завдання.
Дослідницькі
проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності
предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості
методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження й мають відповідну
структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності,
визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, методології дослідження,
висунення гіпотез розв’язання проблеми.
Зразком такого
дослідницького проекту є науково-дослідницька робота в Малій академії наук України.
Наприклад, учениця 10-А класу Мосніцька Діана, досліджувала у своїй роботі
«Конфлікт людини та тоталітарної системи у прозі І.Багряного».
Актуальність
роботи зумовлена потребою висвітлення творчості І.Багряного через виділення й
аналіз однієї з провідних тем – епоха й людина; важливістю осмислення суті
тоталітарного режиму у ставленні до людини, народу з метою запобігання
аналогічного у майбутньому; необхідністю формування рис вольового характеру,
непереборного оптимізму, віри в перемогу.
Метою дослідження
є аналіз конфлікту людини та тоталітарної системи у прозових творах
І.Багряного, дослідження, що потворна радянська дійсність не знищила і не
знівечила людський і національний дух українця.
Для досягнення
поставленої мети у роботі передбачено вирішення таких завдань:
- висвітлити авторську позицію щодо тоталітарного режиму, конфлікту між епохою та людиною;
- з’ясувати художні стратегії розкриття тоталітарного середовища, в якому опиняються герої творів письменника;
- дослідити, як в ситуації боротьби й страждань, серед підневільної дійсності у людини зберігається спроможність не відступати ні на крок від свого вибору й загальнолюдських моральних норм, знаходиться гідний вихід з найскрутніших обставин.
Дана робота має
таку структуру: вступ, основна частина, що складається з двох розділів (Образ
тоталітарної системи в автобіографічному романі «Сад Гетсиманський» ;
Протистояння сильної особистості тоталітаризму у пригодницькому романі
«Тигролови»), висновки, список використаної
літератури.
Звісно, індивідуальні
дослідницькі проекти вимагають ґрунтовної підготовчої роботи й керівництва
вчителя на всіх етапах її здійснення.
Оскільки важливим
етапом у написанні наукової роботи є збір інформації, тому вважала за необхідне
навчити ученицю працювати в науковій бібліотеці, зокрема й відділі каталогів.
Окремого заняття потребувало формування вмінь та навичок робити виписки,
класифікувати та систематизувати відібрану інформацію у формат теми наукового
дослідження. На завершальному етапі захисту наукової роботи формувала вміння і
навички презентувати роботу, формулювати відповіді на контрзапитання,
аргументувати висновки, долати психологічні бар’єри в процесі виступу перед
аудиторією. Важливим творчим елементом захисту наукової роботи є створення
відеопрезентації, яка забезпечує максимальну наочність та переконливість
аргументів і висновків.
Специфіка
ігрових проектів на уроках літератури полягає в тому, що учасники обирають собі
визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як
літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Імітуються їх
соціальні й ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками
ситуаціями. Ступінь творчості учнів надзвичайно високий, але домінуючим видом
діяльності залишається все – таки гра.
Почуття, співчуття
та переживання допомагають адекватному розумінню інших людей. Уміння сприймати
почуття іншої людини як власні, здатність до емоційного відгуку є необхідним
компонентом спілкування, специфічним засобом пізнання людини людиною.
Цікавий ігровий
проект «Поговоримо відверто» (за твором М.Старицького «Талан»). Після
детального аналізу жанрової специфіки, сюжету та композиції твору учням було
запропоновано перечитати твір, звертаючи особливу увагу на художні деталі в
тексті, та виписати найвлучніші цитати до характеристики героїв твору. На
наступному уроці вчитель імітує відверту розмову з героями твору, викликавши на
ролі Марії Лучицької, Квітки та Квятковської учнів за бажанням. Однокласники по
черзі запитують в «героїв» про найпотаємніші думки, переживання, настрої,
сподівання в тих чи інших ситуаціях, описаних у творі. Аналогічно проводяться й
інші уроки, де вивчаються прозові твори.
Серед створених
на уроках літератури творчих проектів аудіогазета «Митці Рівненщини про Тараса
Шевченка», до якої увійшли виразно прочитані учнями поезії, короткі діалоги –
інсценізації, колективний колаж «Тільки рідним словом проговориш до серця», де
зібрано кращі власні поезіі учнів 7, 10 класів, «Життя – це...» (презентації,
листівки, власна пісня).
За тривалістю
найпоширеніші короткострокові (30 – 40 годин) та тижневі. Міні – проекти мають
такий характер:
- мета проекту – дослідити мову творів Г.Квітки-Основ’яненка. Учні готують таблиці, в яких рубрики – шари лексики(архаїзми, історизми, неологізми, власне українські слова, іншомовні слова, жаргонізми, діалектизми);
- скласти словник крилатих висловів, приказок і прислів’їв, використанх І.Котляревським у п’єсі «Наталка Полтавка»;
- назва проекту – «Панорама століть». Це кілька міні-проектів в одному. Для презентації учні обирають давні часи, Середньовіччя, ренесанс, ХІХ і ХХ століття, визначають значущість кожної епохи в історії та культурі України.
Не можна
стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем навчання. Адже
в роботі за даним методом існують і труднощі : на підготовку витрачається
багато часу, значні моральні та інтелектуальні зусилля. Але учням це
подобається, навчальний матеріал сприймається краще, уроки проходять цікаво. А
відчуття свободи, права на вільну творчу діяльність, усвідомлення необхідності
ґрунтовних базових знань стають важливими передумовами становлення і розвитку
особистості як проектувальника свого життя.
У дитини має
бути мета, і від того, які цілі вона обере – благополуччя як вершинні
досягнення у житті чи високі ідеали, безкорисливість, бажання творити і
впливати на розвиток всього суспільства, – залежить, ким вона стане в дорослому
житті : непримітною, зацикленою на прагматичних проблемах, чи творчою, з
усталеною потребою самоосвіти і самовдосконалення Людиною.
Розвиток
творчої особистості – ключове питання філософії освіти, а великі можливості для
її плекання відкриває перед учителем метод проектів.
Немає коментарів:
Дописати коментар